Організація відеоспостереження в офісі – важливий інструмент, що дозволяє контролювати дисципліну, ефективність робочих процесів та якість роботи кожного окремого співробітника. На додаток, воно дозволяє забезпечити серйозний рівень безпеки та захищеності як у робочі, так і в неробочі години. Грамотно організоване відеоспостереження доводить свою ефективність у перші тижні після встановлення і нерідко допомагає бізнесу або навіть рятує його в критичних ситуаціях.
Ті, хто шукає інформацію про це питання або безпосередньо замовляє монтаж відеоспостереження в Києві через досвідчених фахівців нашої компанії, нерідко хвилюються про законність встановлення відповідного обладнання. Цю статтю ми хотіли б присвятити відповіді на це питання і деяким тонкощам, які безпосередньо з ним пов'язані.
У яких місцях дозволено та заборонено законом встановлювати відеоспостереження?
Відеоспостереження в офісі має бути встановлене відповідно до положень Конституції України та Закону України "Про захист персональних даних". Це означає, що необхідно дотримуватися таких правил:
-
Конфіденційність — згідно зі статтею 32 Конституції України, кожна людина має право на захист своєї персональної життєвої сфери від незаконного втручання (це означає, що відеоспостереження не може бути встановлене у приватних місцях, таких як туалети та роздягальні).
-
Згода на обробку персональних даних — Закон України "Про захист персональних даних" вимагає, щоб особа дала згоду на обробку персональних даних (це означає, що працівники мають бути поінформовані про встановлення відеоспостереження та дати згоду на його проведення).
Відеоспостереження може бути встановлене в офісних приміщеннях, зонах загального користування, таких як вхідні холи, коридори, зони роботи з клієнтами, зони спільного користування для персоналу (кухні, столові), сходові клітки, ліфти тощо за умови дотримання зазначених положень.
Зверніть увагу, що встановлення відеоспостереження має бути пропорційним, тобто необхідним для досягнення законних цілей (наприклад, для забезпечення безпеки) і не повинно надмірно порушувати конфіденційність працівників.
Як правильно інформувати працівників про наявність відеоспостереження на робочому місці?
У питанні інформування працівників про наявність відеоспостереження на робочому місці юридично пріоритетним вважається оформлення письмової згоди. Чинний Кодекс законів про працю України покладає на роботодавця обов'язок інформування своїх працівників «під розпис» про всі умови праці (детальніше про це — у ч.1 ст. 29 КЗпП України).
Відеозйомка співробітника на його робочому місці – це саме такий випадок. Для того, щоб уникнути будь-яких юридичних проблем на основі ведення відеоспостереження та використання його даних, важливо:
- оформити та ознайомити під розпис кожного співробітника з одним із документів (у якому вказано нюанси ведення відеозйомки, терміни зберігання записів та призначення їх використання), серед яких: письмова згода на відеоспостереження, трудовий договір із згадуванням всіх нюансів відеоспостереження, наказ директора або колективний договір, у якому є пункт про згоду на відеозйомку на робочому місці;
- внести процедуру відеоспостереження до Правил внутрішнього трудового розпорядку;
- забезпечити наявність запобіжних табличок у тих приміщеннях, де ведеться відеоспостереження;
- оформити Положення про захист персональних даних, яким повинні керуватися працівники, які працюють із системою відеоспостереження та обслуговують її обладнання.
Відсутність згоди хоч одного зі співробітників не дозволяє монтувати систему зовсім. Робота відеоспостереження без згоди працівників карається згідно із законом (стаття 359 Кримінального кодексу України).
Висновки
Як можна зрозуміти з тексту цієї статті, найважливішим аспектом організації відеоспостереження в офісі є факт згоди співробітників. Це перше, про що має подбати роботодавець разом з документальною фіксацією даної угоди та всіх її нюансів (наприклад фіксації не тільки відео, а й аудіо-потоку даних).
В іншому — важливо дотримуватися лише доцільності та відсутності надмірності кількості фіксуючих пристроїв та не розміщувати їх у приміщеннях, пов'язаних із приватним простором.
